Навчання фахівців з технічного діагностування обладнання промислових підприємств

Навчання фахівців з технічного діагностування обладнання промислових підприємств
Сидоров Ст. А., к. т. н., доцент
(Донецький національний технічний університет)
Серебров Л. М., Серебров Б. Л.
(ІНТРОН-СЕТ Лтд, р. Донецьк)
Перехід на проведення ремонтів станом став в даний час для промислових підприємств нагальною і актуальною задачею. Перевага даної стратегії полягає у виключенні позапланових простоїв і аварійних ситуацій, чіткому визначенні обсягів та термінів проведених ремонтів. Знання технічного стану - основа управління якістю технічного обслуговування і ремонту машин. Своєчасне ремонтне вплив дозволяє не тільки попередити раптові поломки, але і продовжити термін експлуатації.
Використання засобів технічної діагностики істотно змінює стратегію ремонтних служб, орієнтуючи її не тільки на своєчасну заміну, а на переважання якісного технічного обслуговування. Це дозволяє сформулювати цільову функцію діяльності ремонтної служби, як стабілізацію технічного стану обладнання. Проте широкому впровадженню результатів робіт з діагностування промислового обладнання, які довели свою високу ефективність, є відсутність відповідних підрозділів у структурі ремонтних служб підприємств.
Одним з важливих етапів початкового періоду формування служби діагностування підприємства, є навчання фахівців. Даний етап визначає стратегію розвитку заводський служби діагностування, закладаючи міцний фундамент ефективної роботи ремонтних служб підприємства. На жаль, в даний час це питання не розглядається належним чином, припускаючи достатнім навчання представників підприємства вимірювання параметрів вібрації або використанню придбаного спектроаналізатора механічних коливань. В результаті ведеться контроль технічного стану вузької групи енергетичного обладнання (эксгаустеры, димососи, вентилятори), що має високі відносні показники безвідмовності, слабкий вплив на технологічний процес (завдяки резервуванню) і працює в стаціонарному режимі. Відпрацьовані методики діагностування створюють ілюзію можливості роботи некваліфікованого персоналу. Це призводить до скорочення числа контрольованих об'єктів, зниженню ефективності роботи служб діагностування.
Розглянемо основні питання, які повинні бути розглянуті при підготовці фахівців з діагностування механічного обладнання промислових підприємств. Основним при визначенні технічного стану механізму є комплексне використання об'єктивних і суб'єктивних взаємодоповнюючих методів технічного діагностування. Необхідною є оцінка технічного стану обладнання по комплексу основних діагностичних параметрів: аналізу характеру шумів; вимірювання загального рівня вібрації; контролю параметрів температури вузлів механізму; візуального огляду; аналізу мастила; аналізу струмових характеристик електроприводів; аналізу спектрів параметрів вібрації. Це дозволяє підвищити точність постановки діагнозу і уникнути помилок при оцінці технічного стану.
Методологічно, розгляд зазначених завдань більш обгрунтовано починати з викладу задачі визначення причин поломок, як найбільш знайомого матеріалу для виробничого персоналу. Далі вивчаються питання визначення технічного стану, проведення вимірювань, виброметрии, термометрії, візуального огляду. Заняття спрямовуються на придбання навичок самостійного рішення задач діагностування. Вивчення починається з основоположних теоретичних положень теорій розпізнавання і контролепридатності і закінчується використанням окремих приладів.
Для ефективного засвоєння матеріалу зазначені напрямки включають три види занять. Теоретичні заняття призначені для вивчення основ використання методів та прийомів оцінки стану механізмів. Конкретна реалізація методів діагностування, включає питання: контролю та аналізу діагностичних параметрів, застосування експертних систем і комп'ютерних технологій. Практичні заняття спрямовані на набуття навичок самостійної роботи.
Конкретний обсяг занять, співвідношення між теоретичними, практичними заняттями встановлюється індивідуально в залежності від цілей навчання та рівня підготовки фахівців. Успішне засвоєння матеріалу можливо при наявності знань у студентів з фізики, теоретичної механіці, акустиці, гідравліки, теорії машин і механізмів, теоретичних основ електротехніки в обсязі вимог вищої школи. Це дозволяє розглядати механізм як єдиний об'єкт контролю у вигляді електромеханічної системи.
Вивчення можливих ремонтних впливів дозволяє визначити ефективність виконання ремонтів, правильність поставленого діагнозу. Це дозволяє організувати зворотний зв'язок, коригувальну розроблені діагностичні моделі стосовно до практичних умов. Урівноваження роторів механізмів, у власних опорах, центрування валів, так само стають невід'ємною частиною роботи служб діагностування і віброналагоджування.
Пропонований підхід до викладення матеріалу по технічному діагностуванню використовувався при проведенні фірмою «ІНТРОН-СЕТ Лтд» у червні 2006 року чергового семінару-практикуму «Робота з виброметром-аналізатором 795М». Семінар являє собою двотижневе навчання, що включає теоретичні та практичні заняття.
Нудьгувати на лекціях не доводилося – цьому сприяла і жива зацікавленість учнів до отримуваних знань і професіоналізм викладача. Сказати, що матеріал був викладений у доступній формі – це нічого не сказати – лекції були дуже цікавими, а частка гумору і велика кількість практичних прикладів дозволяли постійно утримувати увагу учнів. У програму навчання увійшли не тільки питання вібродіагностики, але і загальні питання технічного діагностування стану устаткування. Перші лекції були спрямовані на вивчення загальних понять технічної діагностики і технічного обслуговування. Потім був детально викладено матеріал, присвячений вібродіагностики – теоретичні основи, практичні методи вимірювання вібрації та аналізу результатів вимірювань.
Отримані на лекціях знання учні могли відразу ж застосувати на практиці – у другій половині дня проходили заняття з виброметром-аналізатором 795М. На навчальному стенді були випробувані всі режими роботи приладу – починаючи від вимірювання загальних параметрів вібрації і закінчуючи балансуванням у власних опорах. Практична робота з приладом дозволила закріпити отримані теоретичні знання, крім того, в ході практичних занять з'являлося багато додаткових питань. На ці питання на наступний день відповідав викладач. Такий режим роботи «теорія-практика-питання-відповіді» дозволяє досягти максимальної ефективності засвоєння матеріалу і глибше розібратися в питаннях, що розглядаються.
«Фіналом» навчання став виїзд на промислове підприємство, де кожен з учнів отримав «власний» компресор для обстеження параметрів вібрації (див. малюнок). За даними, отриманим у результаті цього обстеження, були складені протоколи результатів вібраційного обстеження, в яких кожен з учасників навчання повинен був привести результати виміру загального рівня вібрації, результати спектрального аналізу, а також зробити висновки про технічний стан об'єкта та дати рекомендації щодо подальшої експлуатації і технічного обслуговування.
а)     б)
Малюнок – Виконання самостійної роботи: а) вимірювання параметрів вібрації; б) консультації за характером шуму механізму
Після такого випробування, був проведений іспит, на якому оцінювався рівень теоретичної підготовки та навички самостійної Роботи. Крім питань щодо прочитаних лекцій, з кожним учнем обговорювалося протокол обстеження реального об'єкта, так що викладач зміг об'єктивно оцінити рівень підготовки своїх підопічних.
Підсумовуючи роботу семінару, можна сказати, що навчання пройшло успішно, і всі поставлені цілі семінару були досягнуті.